На картині Джона Констебля «Сінокіс» представлено буколічний вигляд Англії – але в ідеалізованому сільському образі є й темний бік.
Широко висміяна і відтворена на всьому – від банних рушників до бляшанок для печива, картина Джона Констебля «Сінокіс» (1821) є «найвідомішим і, безумовно, квінтесенцією англійського пейзажного живопису», – каже Еліс Райланс-Вотсон, помічник куратора Національного фонду, розповідаючи про місцевість видатної природної краси, яка надихнула художника на створення картини. Але ця сільська сцена з возом сіна, що переправляється через млин у Суффолку, є, за її словами, «ідеалізованим зображенням». Насправді, чим більше ми дізнаємося про «Сінокіс», тим менше можемо довіряти зображеній на ній Англії.
Дослідженню різноманітних значень, які художники минулого і сьогодення надають пейзажам, які вони зображують, була присвячена виставка в Брістольському музеї та художній галереї «Національні скарби»: Констебль у Брістолі – «Правда про природу», в головній ролі – Хей Вейн. Знакова олійна картина шириною 6 футів, яку часто називають однією з найулюбленіших робіт британців, була позичена у лондонській Національній галереї в рамках святкування двохсотліття музею у 2024 році. Тепер картина повернулася до Національної галереї і є центральною темою виставки Discover Constable & The Hay Wain – дослідження створення картини та різних реакцій на неї, яка відкрилася в жовтні.
